|
|
By Tetiana Preobrazhenska and Iryna Rykhalska, URAN |
Is it possible to make research and data more accessible? The Open Science movement is devoted to this and is becoming increasingly widespread. In Europe, this dissemination is supported by the OpenAIRE project. The project and what opportunities it offers for scientists from Eastern Partnership countries were topics explored in a workshop organised by the EaPConnect project.
On 4-5 June 2019, 13 representatives of the scientific community from Eastern Partnership (EaP) and European Union countries gathered in Kyiv, Ukraine. Among the participants were ecologists and librarians, employees of digital publishing and the Institute for Informatics, marketing specialists and managers – from Armenia, Belarus, Cyprus, Georgia, Germany, Moldova, and Ukraine. They were hosted by the Ukrainian national research and education network, URAN Association.
It is difficult and not always possible to store huge arrays of scientific data in one place. On the other hand, it is difficult but quite possible to organise open access to such data spread all over the world – with the help of digital technologies and special interaction tools. OpenAIRE offers a wide range of such tools. The workshop participants were introduced to them by Iryna Kuchma, Regional OpenAIRE Coordinator for the Eastern Region.
The EaP countries are actively developing open science, so the possibilities of OpenAIRE caused great interest. The OpenAIRE portal has a place for individual scientists and scientific communities, for scientific journals and repositories, for managers and funders. For each category, this offers its own infrastructure, its own ‘country’. Here you can find answers to questions, publish papers, manage data, win a reputation, anonymise your research contents, collaborate with colleagues, get statistical data and analyse them. Also, you can learn: OpenAIRE conducts many workshops and webinars. The Kyiv workshop participants ‘stepped into’ this portal via the OpenAIRE website and ‘traveled’ to different destinations. They also paid a lot of attention to the platforms with which the project cooperates: for example, Zenodo, Amnezia, Scholix.
Is open access good or bad? Does it threaten copyright? At the end of the workshop, there was a lively discussion. No, all the participants agreed, on the contrary, open access defends copyright. This is especially true for primary scientific data. After all, Internet publications always leave a trace – and thus prove exactly who published the data first.
Participants also discussed the prospect of open science and OpenAIRE in EaP countries. How to implement and develop? What is the most interesting and useful? How to collaborate with each other?
Armenia and Georgia are only at the beginning of their open science’ implementation and the organisation of national repositories. Other EaP countries already have this experience. In Moldova, for example, seven library repositories of various universities have been created. However, they all work separately. In autumn 2019 the new OpenAIRE project will start, with the Moldovan NREN RENAM taking part, and this will give a real opportunity to work at the national level. Belarus made a proposal to conduct a workshop on OpenAIRE in Minsk, to practice the services in Kyiv and to attract students to such training so they can become active users in the future.
Open Access in Ukraine is very well developed, better than in other EaP countries, and even better than in some countries of the European Union. Denis Solovianenko, Director of the URAN Publishing Service, said that Ukrainian scientists have the opportunity to share their research all over the world, and also have access to their colleagues’ publications. In Ukraine, there are practically no universities without their own library repository. Moreover, the number of digitised publications is steadily growing, and foreign colleagues are also turning to URAN Publishing Service for help and advice. “We are ready to help you introduce Open Access in your countries,” Denis Solovianenko assured the participants. “Our country publishes three thousand scientific journals, and technological solutions that work on such a scale, that has been tested by a large number of publishers, would be useful for many countries.”
After fruitful work, the participants went on a tour of ancient Kyiv. Even a strong summer rain did not prevent them from admiring the beautiful Ukrainian capital and exchanging impressions of the training, as it is so convenient to do when colleagues share one umbrella!
The workshop agenda is available online.
| Тетяна Преображенська, Ірина Рихальська, Асоціація УРАН |
Чи можливо зробити наукові дослідження та дані доступними? Відповідь - так. Цьому присвячений рух «Відкрита наука» (Open Science), який дедалі більше поширюється у світі. В Європі такому поширенню сприяє проект OpenAIRE. Що це за проект, і які можливості він пропонує для вчених з країн Східного партнерства? Дану тему досліджували учасники тренінгу, організованого проектом EaPConnect.
4 і 5 червня 2019 р. в Києві зібралося 13 представників наукової спільноти з країн Східного партнерства. Серед учасників були екологи і бібліотекарі, співробітники цифрового видавництва і інституту з проблем інформатики, маркетологи і менеджери - з Вірменії, Білорусі, Німеччини, Грузії, Кіпру, Молдови та України. Люди з різних сфер діяльності, але із загальним інтересом до відкритої науки. Зібрати всіх разом стало можливим завдяки проекту EaPConnect і гостинності української NREN, Асоціації УРАН.
Зберігати величезні масиви наукових даних в одному місці складно і не завжди можливо, а ось організувати вільний доступ до цих даних, розосереджених по всьому світу, хоч і складно, але цілком можливо - за допомогою цифрових технологій і спеціальних інструментів взаємодії. Європейський проект OpenAIRE пропонує великий набір таких інструментів. З ними учасників тренінгу знайомила Ірина Кучма, регіональний координатор проекту по Східному регіону.
Країни Східного партнерства активно розвивають у себе науку - і в тому числі, відкриту науку. Тому можливості OpenAIRE викликали в учасників тренінгу великий інтерес. Під керівництвом Ірини Кучми вони протягом двох днів вивчали OpenAIRE в теорії і на практиці. Портал OpenAIRE - справжній портал в величезний світ наукових даних. Тут є місце для окремих вчених і наукових співтовариств, для наукових журналів і репозиторіїв, для менеджерів та інвесторів; причому для кожної категорії учасників в цьому світі передбачена своя інфраструктура, своя «територія». Тут можна знаходити відповіді на запитання, публікувати роботи, керувати даними, створювати собі ім'я, анонімізувати вміст досліджень, співпрацювати з колегами, отримувати статистичні дані та аналізувати їх. Можна і вчитися - OpenAIRE проводить багато тренінгів та вебінарів, присвячених відкритій науці. Учасники тренінгу «зробили крок» в цей портал на сайті OpenAIRE і «помандрували» по різних закутках в світі достовірних наукових даних. Також приділили багато уваги платформам, з якими співпрацює проект: наприклад, Zenodo, Amnezia, Scholix.
В кінці воркшопу розгорілася жвава дискусія. Відкритий доступ - добре це чи погано? Чи несе він загрозу для авторських прав вчених? Ні, не несе, дружно погодилися всі. Навпаки, виступає на захист авторських прав. Це особливо справедливо по відношенню до первинних наукових даних. Адже Інтернет-публікація завжди залишає сліди - і доводить, хто саме опублікував дослідження першим.
Ще обговорювали перспективи відкритої науки і OpenAIRE в країнах Східного партнерства. Як впроваджувати і розвивати? Що найбільш цікаво і корисно? Як можна співпрацювати один з одним?
Одні країни, як Вірменія та Грузія, знаходяться лише на початку впровадження відкритої науки і організації національних репозиторіїв. Інші вже мають досвід. У Молдові, наприклад, створено сім бібліотечних репозиторіїв різних університетів. Зараз всі вони працюють, але окремо. Добре, що до нового проекту OpenAIRE, який почнеться восени, долучиться молдавський NREN RENAM: це дасть реальну можливість зробити щось на рівні національної мережі. Білорусь внесла пропозицію провести навчальний тренінг по OpenAIRE в Мінську, приділити увагу практиці - попрацювати з тими сервісами, про які йшлося в Києві. Доцільно залучати до подібних тренінгів і студентів, адже саме вони в майбутньому можуть стати активними користувачами.
Свої особливості впровадження відкритого доступу має і Україна. Директор Видавничої служби УРАН, Денис Соловяненко, розповів про успішно працюючу інфраструктуру, подібну до OpenAIRE: завдяки їй українські вчені отримують можливість ділитися своїми публікаціями в усьому світі, а також мають доступ до публікацій колег. Відкритий доступ в Україні розвинений дуже добре, краще за всіх серед країн Східного партнерства та навіть краще деяких країн Європейського Союзу. В Україні практично не існує університетів, які не мали б власного бібліотечного сховища. Причому кількість оцифрованих публікацій стабільно зростає, а за допомогою та консультаціями до Видавничого сервісу УРАН звертаються вже й іноземні колеги. «Ми готові допомагати і вам впроваджувати в ваших країнах відкритий доступ до наукових даних, - запевнив Денис Соловяненко учасників тренінгу. – Наша країна видає три тисячі наукових журналів, і технологічні рішення, які працюють в таких масштабах, які випробувані великою кількістю видавництв, були б корисні для багатьох країн».
Після напруженої роботи приємно добре відпочити. Увечері всі дружно вирушили на екскурсію по стародавньому Києву. Багато учасників тренінгу були в Києві вперше, і навіть сильний літній дощ не завадив їм милуватися чудовою українською столицею - і обмінюватися враженнями від тренінгу, адже це так зручно робити, коли йдеш з колегою під однією парасолькою!
Порядок денний тренінгу з посиланнями на всі згадані ресурси доступний онлайн.